Маловідомі факті про Тараса Шевченка

By vedavrat

Село Моринці та «Кобзар» Тараса Шевченка відомі усім, але у житті митця було безліч інших цікавих фактів, що менш відомі.
До дня народження Кобзаря ось – добірка з таких фактів, цікавих та маловідомих відомостей про Тараса Григоровича.

Два роки школи, двісті років слави

Основною освітою Тараса були два роки навчання у парафіяльній школі.

Крім того, гордість української культури – Шевченко – був зобов’язаний багатьма своїми знаннями баронесі Софії Григорівні Енгельгардт. Софія навчала юного козака польській та французькій мовам, а загальне уявлення про світ Тарас отримував від її служителів.

Дорогий крипак

У різних історичних джерелах вказано різні дати звільнення Шевченка з кріпацтва: одні дослідники називають 1838 рік, інші кажуть, що вільним громадянином Тарас став лише за кілька років до смерті.

У своїй автобіографії Тарас Григорович писав, що своєю свободою він завдячує Карлу Брюллову та Василю Жуковському: великий російський художник написав портрет поета. Картину вирішили продати на аукціоні та витратити отримані кошти на звільнення Шевченка. Портрет було продано за фантастичні по мірках того часу кошти – дві з половиною тисячі рублів.

Найцікавіше, що частково гроші були надані імператорською родиною, про що є запис у її щоденнику: так, імператриця Олександра Федорівна витратила 400 рублів, Олександр-2 та княгиня Олена Павлівна – по 300 рублів. Вже за тиждень поміщик полковник пан Енгельгардт відпустив на волю цього «кріпосного».

Прогресивний Тарас Шевченко

Ми звикли до образу Шевченка, зображеного на портретах у вигляді втомленого вусатого чолов’яги у шапці та свиті. Втім така однобока картинка не зовсім відповідає дійсному образові Тараса. Шевченко був молодим і прогресивним, та не любив ані надмірної пишності, ані скромної стриманості у одязі.

У роки життя у Петербурзі, він як модний портретист заробляв пристойні кошти, які витрачав на одяг. Зокрема, у своєму щоденнику поет писав про особливе задоволення, отримане від придбання гумового плаща – “макінтоша”.

«Товариство мочемордія»

Гультій Шевченко товаришував з Віктором Закревським, українським засновником жартівливого «товариства мочемордія». Товариство проводило регулярні засідання, на яких обирався голова. Під час подорожі до України у 1843 році у «товаристві мочемордія» бував і Шевченко.

Товариші вживали благородні світські напої: ром, настоянки і наливки, та вели необережні розмови про життя», мріяли про свободу та світле майбутнє. Це був гурток молодих вільнодумців та осіб, опозиційно налаштованих щодо російського самодержавства, до якого належали Віктор та Михайло Закревські, брати Яків та Сергій де Бальмени, історик М. Маркевич, офіцер Ціхонський та інші.

Молодь, збираючись, проголошувала вільнодумні тости, розмовляла про: «фальш панського життя, що виробилась віками, та особливо при кінці 18 і на початку 19 сторіч дійшла до найвищого ступеня…».

 Дружба зі вченим М. Максимовичем

З відомим українським вченим Михайлом Максимовичем Шевченка поєднували вельми дружні стосунки. Михайло був близьким та вірним другом Тараса.

«По московському читати не буду…»

Ось фрагменти з одного його листа, відправленого братові: «Брате Микито, треба б тобі погавкати, та я не сердитий. Нехай буде так як робиться …. цілуй старого діда Івана за мене, і поклонися всій рідні нашій, яка є … Скажи Івану Федерці – нехай він до мене напишу листа окрім. – Та тільки не по московському, а то й читати не буду.  Залишайся здоровим. – Твій брат Тарас Шевченко».

«Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно…»*

У Кобзаря є дві могили: у Петербурзі та Каневі.

Спочатку його поховали в північній столиці, на Смоленському кладовищі, де зараз встановлено пам’ятний камінь.

За два місяці труну з тілом перевезли на батьківщину до Канева, де перепоховали, відповідно до Заповіта.

Мініатюрний «Кобзар»

Український майстер Микола Сядристий створив найменше у світі «видання» «Кобзаря», розміром трохи більше половини квадратного міліметра, – набагато менше од макового зерняти.

Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі та мініатюрні, що гортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска.

Книгу зшито павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Шевченко на придністровських банкнотах

Дещо неочікувано вшанували пам’ять Кобзаря на території невизнаної “Придністровської Молдавської республіки” (“ПМР”).

У 1995 році було введено банкноту у 50 тисяч їх рублів, на лицьовій стороні котрої був портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на зворотній – пам’ятник Шевченкові перед університетом у Тирасполі.

У 2002 році дизайн купюри оновили: на банкноті у 50 рублів з’явився портрет Тараса Шевченка. Банкнота була зеленкуватого кольору, тому у молдаван «зеленими» довго були не американські долари, а саме гроші з Шевченком.

У 2007 році було затверджено третий дизайн грошей – сіро-зелений колір з незмінним Кобзарем.

Твори Шевченка мовою есперанто

Твори Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них — японська, корейська, арабська і навіть міжнародна мова есперанто.

Найбільшу кількість перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.

180 населених пунктів

У 1964 році, коли відзначався 150-річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім’я Шевченка.

Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь митця. У Казахстані на його честь названо Форт-Шевченка. З 1964 по 1991 роки місто Актау мало назву Шевченко. Також однойменну назву носять 3 села, 4 селища і 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село у Рибницькому районі Придністров’я.

Крім того, на честь Тараса Григоровича Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина висотою 4200 метрів на північному схилі Великого Кавказу, в Боковому хребті. Це ім’я дали їй українські альпіністи, які вперше підкорили цю кавказьку вершину у 1939 році.

Рекордна кількість пам’ятників

У світі налічується 1384 пам’ятника Кобзареві. Така кількість є другою для однієї особи.

На території України нараховують 1256 монументів, а ще півтори сотні – у інших 35 країнах світу, – від Бразилії до Китаю.

`

Джерело:
etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/15-malovidomih-faktiv-pro-tarasa-shevchenka

`

`*** she-shevchenko-ше-шевченко ***

`

Print Friendly, PDF & Email