історія національного жовто-блакитного прапора України.

vedavrata

Національний Прапор України має бути жовто-блакитним.

Передмова та застереження: Деякі “історики” наполегливо продовжують стверджувати, що “перевертати прапор України – це провокація або неуцтво”. Чому ж тоді нарід звик до формулювання “жовто-блакитний”, а державним прапором в Україні було затверджено синьо-жовтий стяг? Перевертати, чи можливо все ж “повертати”? Чи є історичні підстави для використання жовто-блакитного прапора? Для того, щоб розібратись в наведених питаннях виникла ідея систематизувати всі доступні історичні світлини, документи та свідчення що стосується жовто-блакитного прапора. Якщо хтось бажає для себе зрозуміти: “чи є підстави для використання жовто-блакитного чи ні?” – ця стаття написана для Вас.

Ще одне застереження: публікація не має на меті пропагування націоналізму, нацизму (екологічного чи не екологічного). Тому будь-які згадки та використання символіки, пов’язаної з цими явищами, слід розглядати виключно в аспекті історичної ретроспективи.
Матеріали наводяться в хронологічному порядку. Кожна публікація має посилання на джерело, де було знайдено оригінальні фотоматеріали. Тобто Ви можете перейти на сторінку і пересвідчитись, що матеріал не “зроблений” в “Фотошопі”, а має певну історію.

* * *

001

Дане зображення не зовсім давнє, й зв’язок між історією другої половини 13 сторіччя та подіями в 20 сторіччя очевидний з цього історичного дослідження.

002

Поєднання жовто-блакитних кольорів вперше зустрічається в згадках щодо битви під Грюнвальдом.

Грюнвальдська битва 1410 року (Битва під Танненбергом 1410) — це є битва, яка відбулася під час «Великої війни» 1409–1411 років між військами держави Тевтонського ордену (Civitas Ordinis Theutonici) та об’єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд (тоді — Грюнефельде) і Танненберг — нині Стембарк (землі держави Тевтонського ордену, нині територія Польщі) 15 липня 1410 року.

003

Тут є поєднання жовтого та блакитного кольорів на хоругві Львівської землі.

На ній маємо основне зображення, виконане жовтим кольором на блакитному тлі. Згідно з геральдичними правилами, колір основного зображення є головним, а колір тла є другорядним, підлеглим. Здогадайтесь: як такі кольори переносяться на прапор? Чи золотавий має бути згори, чи знизу?

Крім цього: здавна в окультних науках лев символізує сонце в апогеї (праобраз Верховної істоти, Бога-Творця в переважній більшості світових релігій).
Жодного зв’язку з житом та ланами.

004

Козацькі прапори найчастіше містили малинові барви. Однак і жовтий з блакитним зустрічались дуже часто.

Зокрема, як стверджує М.Битинський: за часів козацької доби до гетьмана Мазепи найбільш популярним кольором був малиновий.
“Від гетьмана Мазепи поступово починають заводитись у козацтва корогви сині чи блакитні з золотими або жовтими нашитими на них хрестами. З бігом часу подібні прапори з золото-жовтими й синьо-блактними барвами стають дуже модні, і мазепинські часи залишили про них досить свідоцтв”.
Джерело: “Українські військові прапори й корогви. Історичний нарис” Микола Битинський.

На блакитному (синьому) полотнищі козаки з охоронною метою зображують постаті Діви Марії, Архістратига Михайла та інших святих.

Цитата: “З XVIII сторіччі полкові та сотенні козацькі прапори Війська Запорозького стали виготовляти переважно з блакитного полотнища, на яке жовтою фарбою наносилися зорі, хрести, зброя. Традицію використання козаками жовто-блакитних кольорів підтверджує і те, що ще напередодні Великої вітчизняної війни в Ермітажі зберігалися козацькі прапори з поєднанням цих барв. На одному з прапорів був зображений архістратиг Михаїл, одягнутий у золоту кирею і блакитні штани. Також знамено «1774 року 28 січня створене коштом останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського» представляло собою  прямокутник блакитного кольору, на якому були вишиті яскраві золоті герби”.
Джерело: В.В.Кукса “КОЗАЦЬКІ КЛЕЙНОДИ ТА ЇХНЯ ДОЛЯ”

005

На картині Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” ліворуч ми бачимо жовто-блакитний прапор.

Відносно цього полотна як історичного підтвердженого факту є кілька зауважень.

Дехто сумнівається, що прапори передані правдиво і, можливо, їх зображення диктувалось виключно фантазією митця.
Цитата: “Крім відомих істориків та мистецтвознавців, картину ретельно “облизав” (вираз Рєпіна) видатний російський філолог, знавець давніх пам’яток культури України Федір Євгенович Корш (1843-1915). Він подав на ім’я царя своє “всеподданейшее заключение”: “Ваше Величество…, знамена козацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своєму цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще во Бремена Великих князей киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы… Сказанному имеется предостаточно письменних подтверждений в отечественных и иностранных сугубо исторических источниках, а равно — в ряде предметов материального искусства тех древних Времен“.
Джерело: Сокульський А.Л. Морські походи запорожців. – Дніпропетровськ : Січ, 1995. – с. 124-131.

Ще є версія, буцімто ліворуч на картині зображено не жовто-блакитний стяг, а спис, розмальований “змійкою”.

Давайте разом поміркуємо: скільки в ті часи коштувало розмалювати спис в золотаво-блакитні барви?

А яка може бути тому доцільність, якщо спис після першого ж вдалого двобою буде забруднений кров’ю супротивника?

006

007

Поєднання жовто-блакитних барв на козацьких прапорах застосовується все частіше.

У 18 столітті серед прапорів стали переважати блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів та частково інші ознаки, як небесні світила, зброя, постаті святих Михайла, Юрія, Козака та інших образів.

Козак – захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Його образи можна зустріти майже в кожній хаті поряд з іконами.

З іменем Козак Мамай тісно пов’язаний стародавній термін «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), «ходити на мамая» (іти навмання, куди очі дивляться).

010

Картина про смерть Петефі була написана орієнтовно в 1855 році. Тут ми бачимо три списи з жовто-блакитними прапорцями і один – з синьо-жовтим.

Синьо-жовте розміщення не було надто поширеним. Це в значній мірі обумовлено і технологією виготовлення прапорів: якщо жовта фарба “потече” на блакитну, то залишиться жовтий верх і блакитно-незрозумілого кольору прапор.

Але, якщо розташувати згори синій колір – то з часом такий прапорець має всі шанси перетворитись на суцільне зеленувате полотнище.

011

В 1848 році собор руських вчених у Львові затверджує стяг, що складається з двох традиційних барв: синьої та золотої.
Розташування стрічок на стязі не вказується, однак є ряд дослідників, які переконані, що в 1848 році стяг теж був жовто-блакитним.

012

Проголосивши своїм гербом старовинний символ галицьких князів – зображення лева. Головна руська рада прийняла і відповідний прапор. За геральдичними приписами він став жовто-блакитним: угорі – жовтий (золотий) колір знака -лева, внизу – блакитний колір гербового щита. З того часу жовто-блакитне полотнище досить широко вживалося на західних українських землях, набуваючи у рамках Галичини символу національно-визвольного руху“.
Джерело: К.ГЛОМОЗДА, О.ПАВЛОВСЬКИЙ “Українська національна символіка: походження, традиції, доля” – Київ, 1989 рік.

013

Ось як описує барви і символіку українського прапора того часу один з його авторів Яків Головацький: “Народни барвы просвещали намъ и выображали не богатства, збытокъ, але сильную, щирую волю, благое намереніе. Синій цветъ, якъ чисте небо южной Руси, ясный, погодливый, якъ душа щирого не скаженого Русина, изьображавъ миръ и спокой, якого до розвитія нашого народного потреба. Золотый цветъ, якъ тіизорницъ на ясномъ небе, изъображали ясное светло, до котрого намъ стремитися належить”.

014

В той період Галичина входила до складу Австро-Угорщини.

Прапор, затверджений Собором Руських вчених просто не міг бути синьо-жовтим, тому що одна з земель Австро-Угорщини (Нижня Австрія) вже мала синьо-жовтий прапор.

До речі, імператор Австрії Франц Йосиф І народився саме в Нижній Австрії. Тому, доволі часто, приймаючи візити імператора, аби належно його пошанувати використовувався і синьо-жовтий прапор, поруч з жовто-блакитним.

Детально про це йдеться в окремій публікації.

008

009

Здається, що на наведеній світлині садиби в Києві згори розташований більш світлий колір.

Деякі дослідники стверджують, що це явна ознака того, що згори – блакитний колір. Буцімто перші фотографії настільки спотворювали передачу кольорів, що золотий колір ставав темнішим. А синій (чи блакитний) мав більш світле відображення.

Так це чи ні? Спробуємо розібратись далі.

016

017

Можливо світлини не правильно передають кольори і згори блакитний, який виглядає світлішим ніж жовтий?

Кольорові листівки того періоду:

015

Фалеристичні пам’ятки українського пожежного гімнастичного товариства «Сокіл» з’явилися на хвилі піднесення національно-визвольного руху в Австро-угорській Імперії, спричиненого революцією Т. 3. «Весни Народів» у 1848 р.

Заснування української сокільської організації тісно пов’язане з іменем Володимира Лаврівського та Василя Нагірного. В. Нагірний опублікував у часописі «Батьківщина» за 1886 р. декілька статей, у яких доводив необхідність створення пожежно-спортивних товариств, а в наступному році опублікував «Статут товариства сторожі вогневої Сокіл».

Відчутним поштовхом до заснування української сокільської організації став приїзд до Львова чеських соколів у 1892 році.

Цього самого року В. Лаврівський з групою прихильників провів перші загальні збори засновників товариства «Сокіл» та підготував новий статут «Устав гімнастичного товариства «Сокіл». Цей статут був затверджений Міністерством внутрішніх справ у липні 1893 р. А 11 лютого 1894 р. відбулися перші загальні збори «уконститованого» товариства, діяльність якого відбувалась під жовто-блакитним прапором.

018

019

Зразок Гербу початку 20 сторіччі, коли архангела Михайла бачили гербом Наддніпрянщини, а може і усієї об’єднаної України у майбутньому.

023

На транспаранти зліва на право бачимо: “Ще не вмерла Україна”, “Автономна Україна у Федеративної Республіканською Росії”, “Обніміте, брати, моi найменше брата”.

024

025

026

В статті газети “Свобода” за 1917 рік є два тексти: в одному з них вказано про жовто-блакитний прапор, а в іншому – блакитно-жовтий.

Це свідчить про те, що українці не розрізняли жовто-блакитний та синьо-жовтий прапори.

Або ж, про те, що обидва сполучення кольорів використовувались в рівній мірі.

027

На світлині з Софійського Майдану 1917 році є і прапори з темним верхом, світлим низом.

Але більш поширене сполучення кольорів, де світлий верх, темний низ.

029

030

031

032

033

034

035

036

Джерело: Різниченко Василь. Герб України, 1917, Звенигородка, друкарня Х.Л.Улицького: “тоді як колір прапорів та емблем наших в маніфестаціях 16 і 19 березня 1917 року був майже виключно жовто-блакитний… “.

037

038

039

040

Цитата з газети “Манифестация украинцев. Фот. П. Д. Бездрабко: Как известно, на украинском войсковом съезде в Киеве впервые возник вопрос о национализации армии и сформировании украинских полков. Тот же съезд вынес ряд резолюций по вопросу об устроении Украины. По этому поводу в разных малороссийских городах и местечках состоялись манифестации. Мы даем снимки одной из таких манифестаций, происходившей в гор. Виннице, Подольской губернии.

Шествие украинских манифестантов в Виннице, Подольской губернии”:

020

Промова матроса-українця, делегата Балтійської флоти в оточенні жовто-блакитних прапорів на Історичному бульварі в Севастополі проти більшовиків, 1917 році.

041

Продовжуючи наш історичний екскурс у минуле дивимось далі фотохроніку перебігу подій 1917 р.

042

Цитую газетну публікацію: “Зі Стокгольму доносять 5 листопада: після “Русской Воли” цїла Чорноморська флота проголосила себе українською. Всі панцирні кораблі, кружляки і торпедні судна вивісили українські жовто-блакитні прапори. Комітет Чорноморської флоти порішив на майбутнє брати на моряків до себе тільки рекрутів української національності. Тим робом Чорноморська флоту перейде в посїданнє України”.

043

044

045

046

047

Ще одне свідчення на користь жовто-блакитних прапорів – кольорові малюнки Бориса Шіппіха, виконані в кінці 1917 р. після проголошення 3-го Універсалу.

Вони були опубліковані видавництвом “Вернигора” як листівки та плакати.

048

049

Серед дослідників, які вважають, що в період УНР широко використовувалось поєднання кольорів “жовтий – згори, блакитний – знизу” – Я.Тинченко.

050

051

Таблиця з елементами уніформи та системою позначень за посадами, запровадженими наказами частини 74 та частини 105 наприкінці грудня 1917 – на початку січня 1918 року.
1. Синій накутник на комір шинелі.
2. Погон.
3. Кокарда з національною стрічкою.
4. Рядовий (козак).
5. Ройовий.
6. Чотовий.
7. Бунчужний.
8. Хорунжий.
9. Сотник.
10. Курінний.
11. Осавул.
12. Полковник.
13. Отаман бригади.
14. Отаман дивізії.
15. Отаман корпусу.
16. Отаман армії.
17. Отаман фронту.
Джерело: Я.Тинченко “Новітні Запорожці”.

052

Стоп-кадр кінохроніки.
22 лютого 1918 р. українська армія знищила 8-тисячну армію більшовиків біля станції Бобринська.

053

054

055

Професор В.Сергійчук у своїй праці «Національна символіка України» пише: «Підкреслимо, що перший прапор УНР – жовто-блакитний. І це відповідало вимогам геральдики. І не тільки тому, що золотий тризуб і львівський лев накладалися на синє поле, а відтак цей колір мав бути зверху. При виборі кольорів спеціалісти враховували те, що згідно з законами геральдики барви герба (золотого тризуба) розміщувалися у верхній (жовтій), а барви щитового поля в нижній (блакитній) смугах. Але вже до цього само по собі склалося, що, створюючи різні емблеми як державного, так і масового вжитку, їх автори постійно зображували тризуб золотим у блакитному полі» (Джерело: В.Сергійчук «Національна символіка України», Київ 1992 р., с.83).

Однак, щось з професором відбулось останнім часом: він кардинально змінив свою думку.

056

Присяга 2-го Запорозького полку:

Тобі мій краю дорогий
Складаю я свою присягу –
Тебе любить, Тобі служить
За Тебе вмерти біля Стягу.

І прапор наш жовто-блакитний
Клянусь до віку боронить,
І за народ забутий, рідний
Останню кров свою пролить.

057

В своєму романі “Холодний Яр” Юрій Горліс – Горський пише: “1-й (основний) курінь Холодного Яру мав чорний прапор з гербом України  і написом з одного боку “І повіє новий вогонь з Холодного Яру”, з другого:  “Воля України – або смерть!” і жовто-блакитний прапор з написом:  “Полк гайдамаків Холодного Яру”.

Джерело: Горліс – Горський Ю. Холодний Яр. Червона калина (Львів). 1994. С. 28.

058

059

 * * *
* * *


 

Українські Січові Стрільці – вони ж “усуси”, УСС.

061

Украї́нські січові́ стрільці́ — єдине українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 і стояли під проводом Української Бойової Управи (УБУ).

Українські Січові Стрільці були першими українськими частинами на бойовищах Східної Європи після Полтави 1709, вони мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму, створення військового словництва, термінології, військового фольклору, пісні й музики (оркестру УСС), для устійнення форми українського однострою (мазепинка).

Пам’ять про УСС і досі жива в українському народі, як є живим символом УСС — «Червона калина», пісня УСС і традиція елітарної частини української армії.

У окремих читачів виникне зауваження – на світлинах згори розташований світлий колір.

Тому, як стверджують окремі “знавці” це має бути синій або ж блакитний.

Переконатись, що на прапорах усусів знаходився жовтий колір нам допоможе дитяча забавка.

Якщо раптом дитяча витинанка когось не переконала – ось вам листівка з усусами початку 20 сторіччя.

065

Якщо і листівка вас не переконала, наводжу цитату:
“В легіоні УСС масово уживали й краєвого галицького жовто-блакитного прапора. Такий жовто-блакитний прапор, з жовтою барвою вгорі і з блакитною внизу, як пам’ятка залишився в цікавому малюнку маляра УСС Куриласа на одній січово-стрілецькій листівці із серії “Бо війна війною”, репродукованій пізніше в журналі “Червона Калина” – Львів, 1918 р., стор. 48″.

Джерело: “Українські військові прапори й корогви. Історичний нарис” Микола Битинський.

064

066

Си́мон Васи́льович Петлю́ра {10(22) травня 1879, Полтава —  25 травня 1926, Париж} — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил.

067

Симон Петлюра – член ГС УЦР (від 28 червня — 31 грудня 1917) на посаді Генерального секретаря з військових справ.
Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920).

068

069

O

.

070

071

072

1919 року адміністрація Директорії замовила у віденській друкарні військово-географічного інституту серію з 14 марок із номіналами від 1 до 200 гривень.
На марці номіналом 2 гривні зображена алегорія «Молода Україна». Випуск отримав назву віденська серія. Друкування марок завершене 31 травня 1921 року.

073

У зв’язку з витісненням військ Директорії за межі України марки поштового застосування не мали. Марки віденської серії використовувалися надалі емігрантськими організаціями як агітаційні і для виготовлення різного роду фантастичних надруків.

074

На світлині на задньому плані зображений прапор з емблемою автомобільних військ Армії УНР.

075

Перейдемо до надзвичайно цікавої процедури – посвячення пластового прапору.

076

Про пластове свято у Великому Бичкові зв’язковий Юрій Грім записав такі спомини:

Тоді (на загальних зборах „Союзу”) вирішено, що пластове свято того року влаштуємо у Великому Бичкові, у днях 11-13 травня 1934 р. і то як Краєве Святоюрське Свято, на яке ми запросили пластові відділи цілого Закарпаття … 

077

Уже в п’ятницю вечір, дня 11 травня, до Вел. Бичкова зійшлося 238 пластунів з різних міст За­карпаття. 

078

Правда, ще не всі пластуни мали однострої (головно ж члени Село-Пласту з Гуцульщини прийшли тільки у своїх чудо­вих народних строях), але це робило таборування ще яскравішим. 

079
У неділю пластуни вислухали Службу у місцевій церкві, під час якої співав хор.

Посвячення ку­рінних прапорів:

080

Опісля від церкви сформовано похід головною вулицею до табору (з Великого до Малого Бичкова, над ріку Ти­су), в якому взяло участь до 250 пластунів і пластунок, співаючи пластові пісні. 

081

До походу долучилося багато гостей, щоб бути свідками спортових змагань.

082

“Це просто Свято якесь” – зрадіють прихильники теорії “українського геральдичного товариства” (ті хто дотримується думки про спотворену передачу кольорів: мовби згори світлий, тобто синій, а внизу темний – це безперечно жовтий). Доведеться їх засмутити. Пластовий прапор був жовто-блакитний, ось свідчення:

086

083

Джерело: Т. Скотинський “Український герб та прапор”, 1935 р., видання товариства “Просвіта”:
“при поземному поділі щита на два поля геральдичний закон приймає горішнє поле за перше, більше почесне, а долішнє поле за друге, побічне. Тим-то в горішньому полі, або в горішній смузі українського прапору, мусить бути барва жовта, а другому, в долішньому – блакитна”.

084

Жовто-блакитний прапор використовується не лише на військових відзнаках.

Але й застосовується в народному мистецтві.

085

Цитата з супровідного листа, з яким було надіслано наведену світлину: “хочу поділитися фотографією нашої сімейної реліквії…це картина на вірш Т. Шевченка “Думи мої, думи мої” довоєнного періоду…її моя прабабця всю війну зберігала в дуплі старої грушки в саду…на стіну вона потрапила лише після проголошення незалежності… “.

152

Напис на вишивці “Боже, дай волю Україні“.
Було створено в 1949 р. репресованою українкою біля вікна товарняка по дорозі у сибірський табір.

090

Жовто-блакитне розташування кольорів цілком відповідає геральдичній науці.

Про це, зокрема, йдеться в чисельних працях Миколи Битинського.

091

092

Цитата: “Звичайно, означування порядку національних барв у прапорі брав на себе або сам командир частини з власного погляду і розуміння, або вирішував це питання джура чи якийсь підстаршина, якому доручалося спорудити або вивісити прапор.

При цьому виконавці найбільш послуговувались дуже тоді популярною в масах наївною т. зв.  “народною” і “природною” символікою, яка підказувала будувати прапори блакитно-жовті, себто такі, в полотнищах яких блакитна барва була нагорі, а жовта внизу на тій ніби підставі, що національний наш прапор віддзеркалює краєвид України: блакитне (синє) небо і золоті лани пшениці.

Тим то пояснюється, що наряду з прапорами жовто-блакитними, що будувалися за своєю справжньою назвою, постала велика кількість прапорів відворотних – блакитно-жовтих, які утворилися за тією незграбною “небесно-пшеничною” символікою”. 

Джерело: “Українські військові прапори й корогви. Історичний нарис” Микола Битинський.

089

Нарукавник ОУН з 1930-1940 рік під проводом Євгена Коновальця. Фотографія була зроблена в Музеї Історії України.

Після загибелі Євгена Коновальця 23 травня 1938 р. головою Проводу Українських Націоналістів став Андрій Мельник.

087

Мельник Андрій – колишній січовий стрілець, співзасновник Української Військової Організації (в 1920 році). В 1938 році очолив Провід Українських Націоналістів (скорочено – ПУН).

088

У серпні 1939 року в Римі відбувся другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді голови ПУН.

Проте група молодих націоналістів, яка після окупації Польщі Німеччиною повернулася з тюрем і була відірвана від діяльності Організації, почала домагатися від ПУН та його голови полковника Андрія Мельника зміни вичікувальної тактики ОУН, а також усунення з ПУН кількох його членів. Конфлікт набрав гострих форм і призвів до розколу.

У лютому 1940 року утворився «Революційний Провід ОУН». Щоб “відрізнятись від попередників” ОУН (Б) затверджує своїм прапором синьо-жовте знамено.

097

Цікаво, що в описі символів ОУН(Б) є така згадка: “згідно з правилами геральдики наш прапор мав би бути жовто-блакитним. Але історичною традицією освячений прапор з відворотним порядком барв. Має бути зверху блакитне, а внизу жовта”.

102

На світлині з прапором зображений Михайло Гишка, псевдо “Крук”, майбутній надрайонний провідник СБ ОУН.

098

Ще один прихильник жовто-блакитного розташування кольорів – отаман Поліської Сiчi Тарас Бульба-Боровець. Засновник Української Повстанської Армії (УПА). Командир Української народно-революційної армії (УНРА) . Командир Парашутної бригади-Група “Б” Української Національної Армії.

Генерал-Хорунжий Українського Вільного Козацтва.

100

101

096

На іконі бачимо жовто-синій козацький прапор.

Всіх вразливих і неврівноважених читачів прошу на цьому зупинитись – продовження ознайомлення з викладеним нижче матеріалом може бути важко сприйняте вашою психікою.

В 1942 р. розпочинається період участі українських збройних формувань у Другій Світовій Війні в складі Українського Визвольного Війська.

103

Цитата: “Влітку 1942 року в містечку Лозова Харківської області було створено сотню УВВ, вона була сформована при танковій групі генерала фон Клейста. Відділ був цілком уніформований та був теж кінний в шоломах з жовто-синіми відзнаками.
29 червня 1942 р. перекладач у тиловій команді 17-ої армії О. Корчак-Городиський, описуючи у своєму щоденнику зустріч із однією з таких сотень українських добровольців в містечку Лозова на Харківщині, писав: “Перед полуднем зустрінув я на вулиці кінний відділ українських добровольців, які в шоломах з жовто-синіми відзнаками на них, з крісами на плечах, з українським прапором і українською піснею проїжджали кудись на Схід.

На-переді їхало 2-ох старшин, на нараменниках мали синьо-жовті стяжки…

Ті відділи були, мабуть, першими більшими з’єднаннями українських добровольців, створеними взимку 1941-42 при панцерній групі генерал Кляйста у Маріуполі, якого особистим перекладачем і організатором тих відділів був студент-технік з Бресляв (Бреслау) Михайло Головатий”.
Джерело: Корчак-Городиський О. З щоденника воєнного перекладача // Вісті Комбатанта. – 1989. – Ч.1. – с.71.

104

105

Далі вже не буде сумнівів, щодо порядку розташування кольорів на військових відзнаках УВВ.

Синьо-жовтого розташуванням кольорів у вояків УВВ на підставі вивчення архівних матеріалів немає.

106

107

108

109

110

111

112

Кітель вояка УВВ (Українського Визвольного Війська) перероблений з голландського. Саме цей варіант був найпоширеніший в УВВ. На лівій стороні Знак “За Заслуги”. В 1942 р. було оголошено про заснування цієї нагороди для східних народів право-нагородження яким надавалося міністру східних територій і генерал-інспектор східних військ Вермахту.

Знак призначався для нагородження військовослужбовців Українських формувань в тому числі.

113

114

Моторизована колона Українського Визвольного Війська, Східна Пруссія. Ймовірно 1944 рік.

115

116

117

Пам’ять про жовто-блакитний прапор зберігалась аж до 1949 р. Так, в «Початковому вишколі українського революціонера» було зазначено таке:
Синій колір – голубе українське небо, а жовтий колір – золоте гаряче українське сонце.
Ці кольори віддають ясний, життєрадісний, волелюбний зміст духовності українського народу”.

 * * *

Спробуємо уявити: початок 1990-их років, у ВРУ, в переважній більшості своїй, колишні партійні діячі, люди з комуністичним минулим. Чи могли б вони затвердити жовто-блакитний державним українським прапором? Це було просто неможливо!  

143

Натомість, для багатьох українців, в основному представників діаспори, жовто-блакитний прапор став єдиним справжнім символом визвольної боротьби українського народу.

144

Урочистості в таборі полонених вояків 1-ї Української Дивізії УНА м.Ріміні, Італія.

145

Полонені отримали жовто-синій прапор в подарунок від українців з Польського корпуса Андерса.

146

Усі одягнені в тропічну ДАК уніформу-Африканського корпусу.

147

Священики посвячують прапор. Після цього здійснюється урочиста церемонія його підняття.

148

149

150

155

Ukrainian Scouting Centennial Jamboree - 100 years of Plast - YouTube

151

152

Напис на вишивці “Боже, дай волю Україні“.
Було створено в 1949 р. репресованою українкою біля вікна товарняка по дорозі у сибірський табір.

153

Напис на прапорі: “2-й Гайдацький загін. Хай живе УПА!”.

“Рейд УПА в Румунію 1949 року” – під такою назвою вийшла книга, яка є своєрідним фоторепортажем рейду 22 вояків підвідділу УПА до Румунії.

Автори книги – Василь Гуменюк та Віталій Манзуренко – віднайшли унікальні документи в архівах СБУ, зібрали фото та занотували спогади очевидців. Презентація видання пройшла 11 жовтня 2007 року, у Львові.

154

157

Польська «Солідарність» підпільно випускала поштові марки, присвячені боротьбі за незалежність народів СРСР. Вони виготовлялися у 80-их роках минулого століття. Марки серії були присвячені республікам СРСР, які боролися за незалежність і потрапили під гніт більшовиків, – Литві, Латвії, Естонії, Україні, Грузії.
На “українській” марці зображення прапора розташоване правильно – золотий згори, блакитний знизу. Зрозуміло, що нелегальні марки польської «Солідарності» не видавалися офіційно, а друкувалися в приватних таємних друкарнях. За їх зберігання можна було потрапити під суд.

Марка містить примітку: «Зараз під радянською окупацією».

gi-1504-5936-big

Цікаво, що на марці, присвяченій Білорусі міститься їх історичний біло-червоно-білий стяг.

158

159

Українські Американські Ветерани (УАВ) – це неприбуткова організація в Сполучених Штатах Америки почесно звільнених ветеранів збройних сил Сполучених Штатів Америки, які є українцями за походженням. Служба внутрішніх доходів надала УАВ статус звільненого від оподаткування суб’єкта в 1984 році і в 1987 році УАВ була зареєстрована в штаті Нью-Йорк .

160

Організація управляється Національним виконавчим комітетом, який складається з добровольців і очолюється Національним командиром, якого вибирають на Національному з’їзді.

172

Прапори різних держав, й є прапор України (Ukraine).

163

Фани “Металіста” з жовто-блакитним прапором на стадіоні в Ленінграді (так з 1924 до 1992 року називався Санкт-Петербург) приблизно в 1989 або 1990 році.

В України ось такий Гігант з національними кольорами на борту:

bigmriya001-44

Ан-225 «Мрія» (Кодове ім’я НАТО — «Cossack») — найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, створений київським КБ імені Антонова.
Ан-225 з максимальною спорядженою масою 640 000 кг є найважчим літаком у світі.
Дослідний зразок здійснив свій перший політ 21 грудня 1988 року, а в березні 1989 року в одному польоті з максимальною злітною масою понад 500’000 кг було встановлено 106 світових рекордів і рекордів для літаків цього класу.

164

Одне з небагатьох сільських неформальних видань. “Отчий поріг” видавався активістами рухівського осередку села Куровичі Золочівського району Львівщини.

0001

“Клейноди України (з Історії державної і національної символік)“. Комплект з 33-х кольорових художніх сувенірних листівок. Виданий редакцією журналу “Філософська і соціологічна думка” за участю Видавництва гуманітарної літератури «Абрис», 1991 р.

Дуже детальне ґрунтовне дослідження з історії національної символіки. Серед інших листівок, зокрема, містяться і нижченаведені.

20 Прапори

Прапори жовто-блакитний і сино-жовтий. 

Знамена з левом були досить складні для виконання.

Масовим символом став прапор, що мав дві смуги «руських національних фарб», тобто барв герба. За традицією він мав бути жовто-блакитним: угорі – жовтий (золотий) колір знака – лева, внизу – блакитний колір гербового щита.

Під впливом чорно-жовтого прапора Габсбургів або через те, що при описі герба першим називають колір саме щита, в Західній Україні зустрічався також прапор з оберненим розташуванням смуг (синьо-жовтий)”.

23 Прапори УНР

Прапори УНР 1918 року

Оскільки М. Грушевський обстоював геральдичну традицію творення прапорів, державний прапор мав жовту смугу зверху. Той же порядок смуг мала військова кокарда-розетка, запроваджена як елемент однострою на початку 1918 року.

30 Проекти відзнак

Державні відзнаки (за М.Битинським): прапори

Подібно до М. Грушевського, знавець геральдики М.Битинський також вважав, що ”властивий прапор” України повинен бути саме ”жовто-блакитний”, тобто із жовтою смугою зверху.

Блакитно-жовтому прапору відводилася роль крайового прапора Закарпатської України.

Військово-морський прапор, за прикладом ряду країн світу, мав би відрізнятися від прапору торговельного флоту вирізом із двома косицями.

32 Прапори УРСР

Прапори УРСР 1918, 1919, 1929, 1937, 40-х років.

У січні 1918 року на будинку Народного секретаріату у військових справах ’’висів червоний прапор, але в куточку, зверху біля древа, були нашиті дві смужки – жовта і блакитна” (Дм.Дорошенко). Джерело: Видання “Клейноди України (з Історії державної і національної символік)“, 1991 р.

170

24 серпня 1991 р. відбулося засідання позачергової сесії Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання.

Протокол № 2  про внесення національного українського жовто-синього прапору до залу засідань Верховної Ради фіксує: “Виступ народного депутата України Лубківського Р.М. в якому він запропонував внести національний український жовто-синій прапор і встановити його в приміщенні і на куполі Верховної Ради“.

Дивимось Архів ЦДАВО: тут розміщені 7 листів (від громадян та голови Тернопільської міської ради), які судячи з усього, і були обґрунтуванням для прийняття синьо-жовтого прапора державним прапором України.

До речі, в більшості з цих листів автори заперечують застосування синього кольору, а наполягають на використанні на прапорі блакитного.

1

2

4

5

6

7

Кожен охочий може ознайомитись з текстом Постанови Верховної Ради України “Про Державний прапор України” (від 28.01.1992 р. за № 2067-ХІІ), що опублікована на офіційному сайті Верховної Ради України.

Але, які історичні, геральдичні, вексилологічні аргументи були використані для затвердження саме такого прапора, на сайті ВРУ не зазначається.

Не зважаючи на монументальне значення символіки Держави та її вплив на всіх громадян цілої країни, ці питання поки що залишаються без відповіді.

10402741_865849730092247_5858197657398464224_n

Який досягнуто результат, затвердженням жовто-блакитного прапору? Україна має прапор, з синім кольором згори, жовтим знизу. Це – прапор, властивий для ряду адміністративно-територіальних одиниць, які не мають жодного відношення до України.

Синій колір, як стверджують прихильники цього поєднання кольорів, позначає небо, а жовтий – пшениця. Але, якщо підійти до розгляду даного аргументу більш уважно, він виявляється брехливим та не обґрунтованим.

Натомість, застосування жовтого кольору згори, а блакитного знизу має низку підстав.

Саме зараз час виправити помилку і затвердити національний жовто-блакитний прапор державним.

173

Олександр Зайченко,
спеціально для сайту www.прапор.укр

 

 

Tags: , , ,

Leave a Reply